Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Глинська Л$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 19
Представлено документи з 1 до 19
|
1. |
Савосько В. М. Біометричні показники та екологічний стан вікових дерев дубу черешчатого парку "Веселі Терни" [Електронний ресурс] / В. М. Савосько, Л. В. Глинська. // Питання біоіндикації та екології. - 2013. - Вип. 18, № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pbte_2013_18_1_15
| 2. |
Глинська Л. Ф. Усна історія як сфера духовної спадщини народу (з досвіду вивчення соціокультурних процесів Запорізького Приазов’я) [Електронний ресурс] / Л. Ф. Глинська // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер. : Соціологія. - 2012. - Т. 201, Вип. 189. - С. 110-113 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdusoc_2012_201_189_23
| 3. |
Глинська Л. Соціологічні підходи до аналізу освіти як методологічна основа її модернізації [Електронний ресурс] / Л. Глинська // Соціологічні студії. - 2013. - № 2. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/socst_2013_2_17 Синтезовано суперечливі положення різних теоретико-методологічних підходів до аналізу освітнього процесу; такий підхід передбачає об'єднання різних знань щодо освіти в цілісну систему, яка могла би стати універсальною теорією освіти. З урахуванням того, що модернізація освітнього процесу сучасного суспільства вимагає створення адекватної моделі навчання й виховання, основою якої виступає людина як творчий об'єкт, виділено значимість таких її якостей, як внутрішній саморозвиток у контексті дегуманізації життєвого простору; формування таких орієнтацій, які продукують світоглядно-ціннісні чинники протидії деструктивним впливам і впевненості у своїх силах та можливості успішно реалізувати власні претензії.
| 4. |
Глинська Л. Особливості соціокультурної самоідентифікації української молоді [Електронний ресурс] / Л. Глинська // Versus. - 2013. - № 1. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vers_2013_1_18
| 5. |
Глинська Л. Вітчизняна освіта як прояв соціокультурних розбіжностей [Електронний ресурс] / Л. Глинська, І. Денисов // Українознавчий альманах. - 2014. - Вип. 16. - С. 154-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2014_16_32
| 6. |
Глинська Л. Особливості міжетнічних взаємовідносин народів полікультурного регіону Запорізького Приазов’я [Електронний ресурс] / Л. Глинська // Українознавчий альманах. - 2012. - Вип. 9. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2012_9_9
| 7. |
Глинська Л. Міжпоколінні розбіжності ціннісних диспозицій у сучасному українському суспільстві [Електронний ресурс] / Л. Глинська // Українознавчий альманах. - 2015. - Вип. 18. - С. 70-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2015_18_21
| 8. |
Глинська Л. Міжкультурна комунікація як запорука гармонійного розвитку суспільства [Електронний ресурс] / Л. Глинська // Versus. - 2017. - № 1. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vers_2017_1_5
| 9. |
Афанасьєва Л. Міжкультурна консолідація як запорука національної єдності та стабільності в Україні [Електронний ресурс] / Л. Афанасьєва, Л. Глинська // Соціологічні студії. - 2018. - № 1. - С. 6-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/socst_2018_1_3 Здійснено аналіз основних факторів міжкультурної консолідації українського суспільства. Процес консолідації проаналізовано в таких основних площинах, як міжкультурна взаємодія та порозуміння, подолання стереотипів, міжкультурна комунікація й діалог культур, етнічна неоднорідність українського суспільства та соціальна напруженість як загроза національній та політичній стабільності. Наголошено, що міжкультурна взаємодія та діалог культур може сприяти процесу зближення етнічних культур, стимулювати їх розвиток і забезпечувати міжнаціональну злагоду й консолідацію суспільства. Установлено, що в процесі міжкультурної комунікації взаємодіючі сторони повинні виходити з усвідомлення залежності однієї культури від іншої, розуміння цінностей іншої культури. Це забезпечує взаєморозуміння, що грунтується на взаємоповазі й необмежується лише толерантністю та терпимістю. Усвідомлення й прийняття цих аспектів є основою успішної і позитивної міжкультурної взаємодії, що сприятиме зростанню розуміння в міжкультурній комунікації. Виключно на цій основі слід діяти, щоб створити атмосферу довіри, рівності і терпимості, які забезпечують ефективну міжкультурну комунікацію. Визначено, що культурна консолідація суспільства сьогодні означає процес об'єднання, згуртування груп громадян на основі їхніх переваг і певної ресурсної бази з метою артикуляції своїх інтересів та участі в розв'язанні соціальних проблем.
| 10. |
Глинська Л. Роль позакультових практик християнських церков у соціокультурному середовищі міста [Електронний ресурс] / Л. Глинська, Д. Манойленко // Соціологічні студії. - 2019. - № 1. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/socst_2019_1_10 Виконано аналіз особливостей позакультової діяльності християнських церков та їх ролі в суспільному житті взагалі й в окремому місті Мелітополі Запорізької області зокрема. Стверджується, що останнім часом спостерігаємо посилення впливу церкви на суспільне життя міста як осередку миру та злагоди. З'ясовано, що християнські церкви виступають стабілізаційним чинником життя громади. Позакультові практики стають також потужним засобом оновлення церкви, зміцнення її позицій у суспільстві й сприяють формуванню нових і закріпленню старих зв'язків. Досліджено та встановлено, що суспільну діяльність християнських церков спрямовано на участь у міських заходах, на волонтерську діяльність, співпрацю з національно-культурними товариствам, участь у міських і соціально-мистецьких форумах, спільних засіданнях із громадськими організаціями міста, участь у державних та міських святах, науково-практичних конференціях, організацію допомоги малозабезпеченим, вимушеним переселенцям і військовим.
| 11. |
Глинська Л. Ф. Міжкультурна взаємодія як важливий фактор буття місцевого співтовариства [Електронний ресурс] / Л. Ф. Глинська, О. О. Пачина, А. В. Орлов // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. - 2019. - Вип. 82. - С. 123-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stapttp_2019_82_18
| 12. |
Глинська Л. Феномен толерантності в соціально-філософських інтерпретаціях [Електронний ресурс] / Л. Глинська, Р. Скляров // Соціологічні студії. - 2019. - № 2. - С. 42-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/socst_2019_2_8 Здійснено аналіз основних підходів до вивчення проблеми трактування поняття "толерантність" у гуманітарних науках. Стверджується, що кожен історично-конкретний тип суспільства передбачає свої уявлення про толерантність. Оскільки концептуальні основи теорії толерантності впродовж тривалого часу розробляло багато науковців із різних галузей знань, то багатоманітність терміна "толерантність" пов'язана з різними міждисциплінарними підходами. Філософський аспект пропонує розглядати толерантність як терпимість, витримку, примирення. Політичний контекст акцентує увагу на повазі до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки. Соціологія трактує толерантність як милостивість, делікатність, прихильність до інших. Визначено, що поява та вживання поняття ітолерантністьі зумовлені його правовим, соціально-політичним і моральним характером, а толерантність як суспільний феномен визначає соціокультурний рівень міжособистісної взаємодії в суспільстві.
| 13. |
Афанасьєва Л. Соціальна солідарність і згуртованість діаспор як чинник суспільної стабільності в умовах пандемії covid-19 [Електронний ресурс] / Л. Афанасьєва, І. Букреєва, Л. Глинська, Н. Глебова // Українознавчий альманах. - 2021. - Вип. 28. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2021_28_4
| 14. |
Афанасьєва Л. В. Соціокультурні чинники розвитку здорового способу життя в умовах сучасної територіальної громади [Електронний ресурс] / Л. В. Афанасьєва, І. В. Букрєєва, Н. І. Глебова, Л. Ф. Глинська, А. В. Орлов // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2021. - № 1. - С. 113-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2021_1_19 Мета роботи - соціологічний аналіз чинників підвищення культури здорового способу життя та визначення рівня розвитку спортивної й оздоровчої інфраструктури та системи заходів у територіальних громадах Запорізької обл. За допомогою методу порівняльного аналізу здійснено теоретичне обгрунтування структури дослідження й вибір методології.За методом експрес-опитування виявлено рівень забезпеченості мешканців територіальних громад, рівень розвиненості спортивно-оздоровчої інфраструктури. З використанням методу соціологічної інтерпретації результатів обгрунтовано низку чинників підвищення рівня розвитку спортивної інфраструктури та системи заходів з підвищення культури здорового способу життя в територіальних громадах Запорізької обл. Дані проведеного дослідження засвідчують значні зрушення й інтенсивний розвиток масового та професійного спорту і фізичної культури в Запорізькій обл. Встановлено рівень забезпеченості об'єктами спортивної інфраструктури, спортивних споруд за місцем мешкання, їх стан. Констатовано недостатню забезпеченість об'єктами спортивної інфраструктури та низький рівень умов для занять фізичною культурою для мешканців похилого віку, людей з інвалідністю й незахищених категорій населення. Обгрунтовано потребу об'єднань зусиль ЗОДА із зацікавленими представниками соціально відповідального бізнесу та громадськими організаціями для запровадження доступних, якісних і різноманітних форм спортивних, реабілітаційних та оздоровчих послуг для різних груп населення відповідно до європейських стандартів. Цінність дослідження полягає в науковій систематизації соціальних запитів населення територіальних громад та виявленні актуальних спрямувань реалізації комплексної програми з розвитку спортивної інфраструктури Запорізької обл. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення соціальних запитів населення і практичного використання ЗОДА, представниками соціально відповідального бізнесу та громадськими організаціями для організації доступних і різноманітних форм спортивних, реабілітаційних та оздоровчих послуг для різних груп населення, створення додаткових робочих місць у сфері фізичної культури і спорту та популяризації здорового способу життя.
| 15. |
Глебова Н. І. Соціально-комунікативні аспекти розвитку школярів в умовах дистанційного навчання: соціологічний аналіз [Електронний ресурс] / Н. І. Глебова, Л. В. Афанасьєва, Л. Ф. Глинська // Габітус. - 2022. - Вип. 35. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2022_35_4
| 16. |
Букрєєва І. Політичні та ментальні засади російського імперіалізму [Електронний ресурс] / І. Букрєєва, Л. Афанасьєва, Н. Глебова, Л. Глинська, М. Семікін // Українознавчий альманах. - 2022. - Вип. 30. - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2022_30_5
| 17. |
Кондур З. Регіональні практики та механізми вирішення проблем національних меншин в умовах війни: проєктний досвід [Електронний ресурс] / З. Кондур, Л. Афанасьєва, І. Букрєєва, Н. Глебова, Л. Глинська, Н. Фалько // Українознавчий альманах. - 2022. - Вип. 30. - С. 89-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2022_30_14
| 18. |
Афанасьєва Л. Сородність духу, епохи і людини в інтерсуб‘єктних освітніх практиках сьогоденної України [Електронний ресурс] / Л. Афанасьєва, І. Букрєєва, Н. Глебова, Л. Глинська, І. Чичановський // Українознавчий альманах. - 2022. - Вип. 31. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2022_31_11
| 19. |
Афанасьєва Л. Проблеми та труднощі українських жінок, які проживають на окупованій території [Електронний ресурс] / Л. Афанасьєва, Л. Глинська, Н. Глєбова, А. Андрющенко, О. Решетнікова // Українознавчий альманах. - 2023. - Вип. 32. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2023_32_3
|
|
|